24 листопада 2016 року в актовій залі нашої школи відбулася зустріч, яка була присвячена пам'яті тієї частини українського народу, яка загинула мученицькою смертю від голодомору, заподіяного 1932-1933 роками.
Кожна людина, як і все свідоме людство, живе в трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Вчора – це наша історія, а кожен урок історії – це урок знань про минуле, сучасне нашого народу, можливість зазирнути краєчком ока у майбутнє. Минуле було різним: радісним і сумним, а було ще й трагічним. Сьогодні, на виховній годині, ми торкнулися саме трагічних сторінок життя нашої України.
...То був страшний навмисний злочин,
Такого ще земля не знала,
Закрили Україні очі
І душу міцно зав'язали.
Сліпу пустили старцювати...
Луна ще досі в оболонях
Здичавіла вкраїнська хата,
На березі своїх агоній.
Глуху заставили мовчати.
А то би світ втопивсь в Славуті!
Як божевільна їла мати свою
дитиноньку майбутню.
| 
